Уявіть собі, як ви ввечері після заходу сонця добираєтесь до будинку не на метро чи таксі, а.. канатною дорогою. І ні, це не туристична розвага: таке звичайне життя людей з Веллінгтона. Тут більше сотні фунікулерів, багато з яких приватні. То як же так вийшло, що канатна дорога замінила місцевим жителям автомобілі?
Насправді вся справа в розташуванні Веллінгтона: столиця Нової Зеландії затиснута між пагорбами й океаном. У самому місті живе трохи більше ніж 200 тисяч осіб: погодьтеся, невелика чисельність для столиці. З передмістям кількість жителів збільшується приблизно вдвічі, і воно розкинулося високо на пагорбах уздовж моря.
Дві дороги ведуть до будинків. Фото: theguardian.com Зазвичай у містах з подібним розташуванням безліч сходів, які ведуть у гори, але у Веллінгтоні все інакше: їх замінили вагончики з рейками. Подібно до водних фунікулерів у Європі, про які ви можете почитати тут, це просто хитрий спосіб зі зручністю дістатися до будинку. Так що деякі канатні дороги взагалі тут приватні, і вони ведуть прямо до певних будинків своїх власників. Так-так, багато багатих веллінгтонців встановлюють свій власний фунікулер, оскільки це найзручніший спосіб дістатися до їхнього будинку на пагорбі. Ще кілька десятиліть тому канатних доріг тут налічувалося більше трьохсот. Однак у 2005 році після аварії, під час якої двигун вагончика просто відмовив, влада скоротила кількість вагончиків удвічі: тепер у місті функціонує приблизно 150 фунікулерів. Утім, частина з них так і залишається приватною. Ба більше, у деяких власників канатної дороги навіть немає машини, і вагончик із рейками під ним – їхній єдиний особистий транспорт. Він буде в 5 разів більшим: у якій країні побудують новий адронний колайдер Фото: hippopx.com Мандрівників приваблює ця особливість Веллінгтона. Тут є і канатна дорога для туристів, на якій багато гостей люблять кататися. Але насправді у фунікулерів безліч складнощів. Наприклад, для екстрених служб такий транспорт не особливо зручний, адже на пагорби неможливо забратися на машині. Більшість вагончиків розраховані на 350 кілограмів: ліфт у багатоквартирному будинку часто розрахований на більшу вагу. Так, двоє пожежників з усім обмундируванням важать приблизно 250 кг, тож у разі екстреної ситуації дії спецслужб занадто обмежені. Крім цього, не так-то дешево побудувати свою канатну дорогу, вона явно виходить дорожче за особистий автомобіль. Встановити рейки з вагончиком – це приблизно 180 тис. американських доларів. Також щороку потрібне технічне обслуговування фунікулера: це ще близько 900 доларів. Ну і бетонні фундаменти, на яких кріпляться рейки, періодично доводиться оновлювати: вони коштують приблизно четверту частину від вартості дороги. Саме тому в деяких жителів Веллінгтона є своя канатка, але немає автомобіля, адже просто немає грошей утримувати два транспортні засоби. Тож у підсумку вони обирають найзручніший ТЗ для доступу до свого будинку. Але все ж таки веллінгтонці люблять свої 150 канатних доріг, і кажуть, що це дуже романтично – повертатися з вечірки в маленькому вагончику, що везе тебе повільно в гору, дорогою милуватися зоряним небом. Однак вони були б раді, якби утримання канатної дороги обходилося дещо дешевше. А ви б що обрали: фунікулер чи автомобіль? А ось тут ви можете почитати про найвищі канатні дороги планети.
Вагончик належить родині цієї дівчини. Фото: theguardian.com
Фото: fangie2000/flickr.com
Фото: theguardian.com
Поділіться цим: