У це складно повірити, але в японському суспільстві, так само як і в індійському, збереглися стародавні касти. Їх, щоправда, не так багато, але своя нижча каста недоторканних тут теж є. Як і в Індії, це породжує низку соціальних проблем, але, незважаючи на вжиті урядом заходи, усунути це явище досі не вдалося. Як же так вийшло, що в ультрасучасній країні з високим рівнем розвитку науки і техніки досі збереглися станові пережитки минулого? У нашому матеріалі ми розповімо про буракумінів – японців, які належать до касти недоторканних і чисельність яких досить висока.
Станова система в японському суспільстві існувала протягом століть і була офіційно скасована в 70-х роках XIX століття. До вищого стану належали, звичайно ж, самураї, їхнє найближче оточення, а також представники багатих аристократичних японських родів. Наступний становий щабель належав селянам-землеробам, за ними йшли різноманітні майстри, які заробляли на життя ремісничою працею. Останнім станом, що входив у суспільство японців, були купці й торговці. Звісно, крім представників цих професій, у японському суспільстві існували й інші люди, але вони вже мали зовсім інший статус. Далі по ієрархічній драбині йшли так звані хінін – японці, які займалися не найпочеснішими справами, такими як полювання, перенесення нош знатних осіб, виконання похоронних обрядів або гра на музичних інструментах. Серед них були й ті, хто заробляв на життя жебрацтвом. Історичні особистості, які таємниче зникли до 1800 року У самому низу перебували представники касти під назвою ця. Це були японці, які займалися найбруднішою і непопулярною роботою. Ета виконували роботи зі збору сміття, були скотобоями і працювали ремісниками, зайнятими виробленням шкір тварин. Оскільки всі ці заняття вважалися в японському суспільстві нечистими, то представники касти ета були зобов’язані жити в окремих ізольованих поселеннях, і проживати по сусідству з рештою японців, навіть з людьми з касти хінін, вони не мали права. Саме нащадки представників цієї касти досі не змогли інтегруватися в основне японське суспільство, навіть попри скасування станово-кастової системи. У сучасній Японії їх називають буракумінами. У наші дні в Японії існує громадська організація, яка бореться за рівноправність буракумінів і дотримання їхніх громадянських прав. Сам факт наявності подібної структури вказує на величезну проблему, наявну в сучасному японському суспільстві. Особливо це характерно для західної частини Японії, де історично розташовувалися ізольовані поселення представників людей ця. Досі близько 900 тисяч японців належать до нащадків касти ця і зазнають утисків з боку решти японців. За даними правозахисників, цифра може бути ще більшою і сягає 3 мільйонів осіб. У це складно повірити, але ці японці не можуть влаштуватися на хорошу роботу, мають труднощі зі здобуттям освіти, а батьки благополучних японських родин нізащо не допустять одруження своїх дітей і молодих людей, які є буракумінами. Немає нічого дивного в тому, що буракуміни, які не мають можливості отримати хорошу роботу, потрапляють у злочинні компанії і стають частиною кримінального світу країни. Незважаючи на те, що проблему буракумінів намагаються розв’язати на найвищому рівні, станові забобони часом виявляються вищими за здоровий глузд. Японія в цьому плані виявилася напрочуд консервативною, тож складно сказати, коли ж нарешті буракуміни будуть рівними у своїх правах не лише на папері, а й у реальному житті.
Поділіться цим: