Серед численних мешканців нашої планети є тварини, які вельми вдало імітують людську мову. Папуги, слони і навіть морські котики можуть копіювати окремі звуки людей. При цьому довгі роки вчені намагаються зрозуміти, чому досі не заговорили мавпи. Різні припущення про неправильну будову гортані та інших потрібних для цього органів не підтвердилися: дослідження свідчать, що мовленнєвий апарат у всіх приматів досить розвинений.
Для вимови довгих слів потрібні досить складно влаштовані і досить розвинені ділянки мозкових центрів. Наукові роботи, описані у Frontiers in Neuroscience, розповіли про кілька найважливіших особливостей діяльності мозку. Унікальні кіркові області, що підпорядковують усвідомлену поведінку, спільно з ядрами нервів, розташованими під черепом, беруть участь у нервово-м’язовому контролі і стежать за правильною вимовою. У корковому шарі розташована більша частина всіх процесів вищої нервової діяльності, що керують поведінкою приматів. Біологи виявили зв’язок між розмірами кіркових областей і кількістю звуків, які може видати мавпа. У людиноподібних мавп можливостей виявилося в кілька разів більше, ніж у інших видів. Поодинокі види мавп володіють умінням співвідносити предмети і їхню вимову. Деякі навіть використовують синтаксис і комбінують слова. Також важливу роль у дослідженнях зіграли знахідки археологів і генетичні аналізи. Трольтунга: Найжахливіший і найпривабливіший виступ у світі Порівняльний аналіз ДНК людини та інших видів привів учених до виявлення окремих генів, які відповідають за мовленнєву функцію. При його змінах з’являються різноманітні проблеми зі слухом, відтворенням звуків та значущі недоліки в рухах щелепно-ротової ділянки. З погляду анатомії, мавпи цілком могли б розмовляти, але недостатній розвиток мозку не дозволяє їм цього. Учені впевнені, що розгадка появи функції мови в людей криється не в будові органів, а в молекулярно-генетичних механізмах нервової системи.
Поділіться цим: