Перші в Росії розпродажі та фіксовані ціни, власна система топки снігу та мініатюрна залізниця для доставки товарів, публічний музей серед торговельних бутіків – усе це вперше з’явилося в ГУМі, що пройшов довгий шлях: був і складом, де водночас зберігали зброю й картоплю, й офісом державних відомств, й багатоквартирним будинком, й, зрештою, першокласним торговельним центром.
Перший пасаж
Ідея накрити торгові ряди дахом вперше спала на думку французам ще на початку 19 століття. Найближчою архітектурною сестрою ГУМу є галерея Віктора Еммануїла в центрі Мілана. Однак вести торгівлю не тільки на першому, а й на верхніх поверхах раніше за всіх стали в центрі Москви, побудувавши для цього містки між поверхами.
Розташований у самому серці Красної площі торговий пасаж було відкрито 1893 року. Будівля Верхніх торгових рядів (первісна назва цього універмагу) була побудована в дуже короткі строки: з 1890 по 1893 рр. під керівництвом архітектора Олександра Померанцева та інженера Володимира Шухова, автора знаменитого скляного даху. Конкурсна комісія обирала серед 23 проектів. Нова будівля мала бути функціональною і вписуватися в ансамбль площі. На місці зведення об’єкта торгували здавна: проте базар, що існував тут, не відповідав образу головної площі країни. Понад 600 окремих крамниць, що розташовувалися на території сучасного ГУМу, належали півтисячі власників, з якими було складно погоджувати якісь зміни. Домогтися згоди всіх власників на перебудову вдалося тільки після закриття крамничок, визнаних аварійними. Збудований у псевдоросійському стилі ГУМ став найбільшим на той момент торговельним пасажем Європи (за довжиною галерей і площею скляної стелі) і символом нової Москви. Фасад, що виходив на Червону площу, був 242 метри завдовжки. Пасаж був облаштований за останнім словом техніки: свердловина і каналізація, системи опалення та вентиляції, власна електростанція і шедевр архітектури – скляний дах інженера Володимира Шухова. На третьому поверсі розташовувалися торгові контори, а підвал був відданий оптовикам. Оновлені Верхні торгові ряди були новаторами в розвитку торгівлі в імперії. Тут уперше стали використовувати фіксовану ціну на товар – встановили цінники. У новинку були й розпродажі: “дешевки” користувалися в городян великою популярністю. Проводилися і масові заходи для залучення покупців: Генріх Брокар експонував на 3-му поверсі свою колекцію живопису та антикваріату. Норвегія та її тиха краса в магічних пейзажних фотографіях Ці рекламні рядки належать Маяковському. Однак після революції 1917 року торгував ГУМ недовго. У націоналізованому універмазі зайняли місце офіси радянських державних установ. У 1930-ті роки в першому коридорі ГУМу розташовувався робочий кабінет Лаврентія Берії. Також було відкрито магазин, де продавали товари, реквізовані у “ворогів народу”. Якийсь час третій поверх будівлі використовували під житлові квартири. На Красній площі в ГУМі було зареєстровано десять сімей: у їхніх квартирах не було ні газу, ні водопроводу, мешканці готували прямо у своїх кімнатах, використовуючи гасові печі, а воду отримували прямо з громадських туалетів. Лише 1953 року в торгові ряди повернулися продавці та покупці. Черги до 11 відділів із найнеобхіднішим регулювала міліція. Стаття про відновлення роботи ГУМу навіть з’явилася в Time з портретом Микити Хрущова на обкладинці. До 1955 року ГУМ вже став флагманом радянської торгівлі, чому значно посприяв Анастас Мікоян. Небувалої популярності набуло модне ательє ГУМу, перед яким стояло незвичайне для радянської торгівлі завдання: створювати моделі і просувати їх. 1959 року ательє заявило, що за колекціями ГУМу стежать за кордоном, а аудиторія пересувних показів мод для Радянського Союзу становить 500-600 тисяч осіб, чому могли позаздрити всі європейські модні будинки того часу. Сьогодні ГУМу присвоєно статус пам’ятки культури федерального значення, він охороняється державою. Однак це жодним чином не впливає на його щоденну роботу: торгові ряди орендовані у держави до 2059 року. Це один із найбільш упізнаваних символів столиці та місце паломництва туристів поряд із Кремлем або Великим театром.
Скляне небо інженера Шухова У ГУМ, комсомольці, у ГУМ, рабфаківці!
ГУМ за радянських часів 
ГУМ сьогодні Поділіться цим:
Схожі повідомлення
10 чорно-білих знімків ГУМу, що розповідають історію найвідомішого магазину Росії
Каучук від дантиста і веселий бубль-гум: історія жувальної гумки
Літаючі автомобілі: майбутнє світового автопрому чи привілей мільйонерів
Від сільпо до ГУМу: 17 фото про те, який вигляд мали магазини в СРСР
Від першого селфі до першого поста в Instagram: 16 найперших фото в історії
