У світі є кілька автомобільних доріг, які двічі на день йдуть під воду – їх затоплює приплив. Коли ж вода сходить, на сирому покритті залишаються слизькі водорості, по яких машина котиться як по льоду.
У такі моменти водії та пішоходи повинні зібрати в кулак усю волю й акуратно подолати цей шлях. При цьому щороку в берегову охорону надходять сотні повідомлень, що люди стали заручниками припливу на одній із цих доріг – вони не розрахували час прибою або не врахували погані погодні умови. Вода наздогнала їх раніше, ніж вони подолали шлях, і тепер їм потрібна допомога рятувальників. Що ж це за дороги?
Дамба Шелл-Айленд
На північному заході Уельсу є півострів Шелл, де стоїть найбільша кемпінгова зона відпочинку Великої Британії. Але щоб відпочити з наметами біля багаття, треба подолати одне випробування: проїхати дамбою, яка затоплюється водою під час припливу. Перш ніж англійці вирушають у дорогу на Шелл, вони детально дізнаються точний час припливу і чи не буде бурі або сильного вітру, які жбурляють величезні хвилі на дорогу. Але зазвичай дамбу повністю блокують на час штормів. Проте труднощі не лякають сотні туристів, які люблять відпочивати на Шелл, і вони їдуть туди із задоволенням. Про іншу англійську дорогу з “водним секретом” ми писали в цій статті.
У Ватовому морі біля узбережжя Данії є острів Мандьо. Напевно, це найспокійніший серед данських островів, адже туди веде стара ґрунтова дорога, якою машини рідко ризикують їздити, а туристам не хочеться йти сирою галькою, вкритою водоростями й морськими гадами. Крім того, дорога Лонінгсвейен двічі на добу йде під воду, повністю ізолюючи Манде від людей. Якщо англійці вирішили в 1950-х провести до аналогічних островів автомобільні дороги, щоб зробити місця привабливими для відпочинку, життя і платників податків, то Данія дотримується іншої думки. Данці впевнені, що у світі залишилося вкрай мало місць, які ще не зачеплені туризмом, а тому нехай хоча б Мандьо побуде в їхніх лавах, подалі від цивілізації та всюдисущої людини. Англійці прозвали її “дорогою віників”, тому що вона змітає людей у море навіть у гарну погоду. За останні 600 років історики відзначили понад 100 осіб, які потонули, перетинаючи Брумвей. Та й дорогою це назвати важко: піщана стежка, призначена тільки для пішоходів та позашляховиків. Знаходиться цей шлях у графстві Ессекс на півдні Англії і з’єднує острів Фулнесс із материком. Особливо стежка небезпечна під час хуртовин або морських бур, але на відміну від інших подібних автомобільних доріг, на Брумвей немає доглядача – нікому закривати шлях під час штормів і не пускати туди людей. Також двічі на день дорогу накриває приплив, і вона стає ще небезпечнішою. Він буде в 5 разів більшим: у якій країні побудують новий адронний колайдер Ця дорога розташована в Китаї і пролягає через озеро Поян. У неї інша періодичність покриття водою, ніж у попередників. У сезон дощів, що починається в травні, вода в озері піднімається, і протягом кількох місяців, до вересня, дорога буде повністю прихована під водою. Спочатку рівень води буде невисоким, і машини зможуть їхати, а люди йти, орієнтуючись на високі стовпчики по краях дороги. Але ще через пару тижнів безперервного дощу води буде стільки, що водії будуть змушені шукати альтернативні шляхи. Не менш цікава французька дорога Пасаж дю Гуа, яка також доступна тільки під час відливу.
Лонінгсвейен
Брумвей
Юнву
Поділіться цим: