Щодня на околицю німецького містечка Херінген привозять нову партію кухонної солі. За довгі роки тут виросла величезна гора, що складається тільки з одного хлориду натрію. Але якщо для численних туристів це стало привабливим тлом для пам’ятних фотографій, то місцевих мешканців сусідство з грандіозною горою вже давно не тішить, а екологи вважають її вельми небезпечною.
Причина утворення в Херінгені високого відвалу кухонної солі – робота промислового підприємства з видобутку карбонату калію, яке належить компанії K+S AG. Карбонат калію, або вуглекислий калій (К2СО3), є цінною сировиною, яку використовують у виробництві мінеральних добрив, різних видів скла, побутової хімії, у будівництві та інших галузях промисловості. Ця сполука також зареєстрована як харчова добавка під кодом Е 501. У процесі отримання карбонату калію утворюється побічний продукт – хлорид натрію. Оскільки він для виробників не становить жодної цінності, його було вирішено складувати доти, доки йому не буде знайдено гідне застосування. І ось, з 1970-х років, в околицях Герінгена почав рости відвал солі, який на сьогоднішній момент займає майже 100 гектарів і містить понад 200 мільйонів тонн солі. Роки йдуть, обсяги відвалів солі збільшуються, а місцеві жителі вже називають її “Калімонджаро”, або “Монте Калі”. Схожий відвал, що складається з хлориду натрію, існує і в сусідньому містечку Філіпсталь. Відвал тут лише трохи поступається “Калімонджаро”, але від цього він не менш небезпечний. Він буде в 5 разів більшим: у якій країні побудують новий адронний колайдер Екологи не дарма стурбовані настільки грандіозними накопиченнями хлориду натрію в цьому густонаселеному регіоні Німеччини. Хлорид натрію є легкорозчинною сіллю, яка разом із весняними талими водами та дощами проникає в ґрунт, а потім у ґрунтові води та річки. Від цих соляних відвалів уже постраждала річка Верра, що протікає в безпосередній близькості від скупчень солі. У водах річки Верра відзначається підвищена концентрація іонів хлору, які шкідливі для водних організмів і для всієї річкової екосистеми загалом. Але вирішення цієї грандіозної проблеми, на жаль, досі не існує.
Поділіться цим: