Тофу і тофалари не однокореневі слова. Сиру тофу в Росії довго не знали, а ось представники народу тофалари увійшли до складу Московського царства в XVII столітті. Сьогодні цей неповторний народ – один із найбільш нечисленних у Росії, якщо не найбільш нечисленний. Скільки їх, покажуть результати нового перепису населення, а ми розповімо, які вони.
Полювати – привілей не тільки чоловічий
Фото: baikal24.ru Коли тофалари прийшли в Південний Сибір, до яких місць простягалися їхні території 1000 років тому, сьогодні вже не дізнатися. Але коли на їхні пасовища прийшли за даниною бурятські князі, а потім і російські, вони застали їх кочівниками та мисливцями. Тофалари, які мешкають у Сибіру щонайменше з V століття, якщо судити за китайськими джерелами, завжди займалися оленярством і полюванням. Причому полювати могли як чоловіки, так і жінки. Чи говорить це про рівноправність чоловіків і жінок – питання, але в чумах, у яких вони традиційно проживали до XIX століття, були чоловіча, ліва, і жіноча, права, половини. Фото: baikalika.ru Звичні форми господарювання тофалари зберігали аж до XX століття, поки на Сибір не поширилася радянська влада. Тофаларів до цього не було, точніше, вони називалися інакше – карагасами. Карагасами, тобто чорними гусьми, звалися тофалари до 1920-х років. Ймовірно, їх переконали, що негоже радянським людям мати звірині назви, і вони змінили самоназву: “тофо” перекладається як “людина”. Багато століть карагаси будували чуми з жердин і покривали їх шкурами лосів або ізбюрей, пили кипʼячене оленяче молоко і їли мʼясо птахів або диких тварин. У XX столітті їхнє життя кардинально змінилося. Ставши осілими, вони почали селитися в дерев’яні будинки, розводити свиней, коней та інших домашніх тварин і займатися землеробством. Сьогодні тофалари живуть у 3 селах Іркутської області, до яких можна тільки долетіти на гелікоптері, – Алигджер, Нерхе і Верхній Гутарі. Так Карагасія перетворилася на Тофаларію, а тофалари повністю змінили спосіб життя, заведений століттями. В іншій статті ми зробили для вас добірку 7 найдикіших місць Росії, серед яких є і Тофаларія в Іркутській області. Він буде в 5 разів більшим: у якій країні побудують новий адронний колайдер Фото: nazaccent.ru Сьогодні в Тофаларії діє етнокультурний центр і парочка творчих колективів. Тофалари об’єднуються, намагаючись відродити свої національні промисли, мову і релігію. На сьогоднішній день рідною мовою розмовляє тільки старше покоління, деякі представники середнього віку її трохи розуміють, а дітям доводиться її вчити в школі, для чого з перебудовних часів видають букварі, підручники та хрестоматії з рідної мови. Про інший нечисленний народ Сибіру, теленгітів, ми не так давно писали. Кому взимку може стати в пригоді сонцезахисний крем? Тим, хто встигне забронювати пропозиції в нашій добірці гарячих турів до Венесуели. Буде спекотно!
Куди зникла Карагасія, і до чого тут чорні гуси
Про що турбуються тофалари
Поділіться цим:
Схожі повідомлення
