Одні кажуть, що “шубу” вигадали спеціально для імператора, а інші вважають, що набагато пізніше: у стінах московського шинку на зорі СРСР. За однією з версій, страва стала незапланованим каламбуром, який міг би обернутися державним скандалом, а за іншою – ця страва в молодій державі об’єднала всіх, від буржуазії до селян. Давайте розбиратися, як з’явився “Оселедець під шубою” – салат, без якого складно уявити новорічний стіл.
Улюблений оселедець
Оселедець насправді їдять не одне тисячоліття, а в XIX столітті в багатьох європейських країнах, особливо на півночі, почали набирати популярність оселедцеві салати. Так, норвежці робили салат, що до нестями нагадує нашу “шубу”, тільки у складі шарів були яблука і солоні огірки. А германці замість яблук і огірків додавали яйця.
Натюрморт: копчений оселедець на шматку жовтого паперу . Ван Гог, 1888-1889 рр. Наприклад, сьогодні одна з традиційних страв Норвегії – це спекесільд, або оселедець із картоплею, буряком і цибулею. А всі мандрівники, які побували в Данії, знають про їхні традиційні смьорребрепеди – бутерброди із сотнями варіацій начинок. І одним із найпопулярніших інгредієнтів такої закуски якраз і є оселедець у поєднанні з відвареними овочами. Загалом, це класика, що полюбилася всім: овочі, вирощені на городі, з недорогою рибою – смачна і недорога страва. Звичайно, про майонез тоді й мови не було, тож салати нічим не заправляли. Так хто ж придумав першу “шубу” в Росії? Одна з версій свідчить, що її авторство варто шукати в ресторані “Россия” в Москві. Цей заклад готував стіл до коронації Олександра III, і саме на цій урочистості й було подано першу версію “шуби”. Щоправда, замість оселедця в ній була форель, а серед інших овочів був буряк і ріпка. Цю страву було доповнено анчоусами і досить-таки рідкісним, але модним тоді соусом провансаль. Назва у салату була вельми помпезна: “Коронаційна гатчинська форель під шубою”. Такий склад було обрано невипадково. Так, колір ріпи і буряка символізував відтінки мантій монархів. У мантій була опушка по краях з горностаєвого хутра: вона була світлого відтінку з темними плямами. І тут інша асоціація зі страви – провансаль із темними вкрапленнями з анчоусів. Однак художнє бачення кухаря і його літературну творчість ніхто не оцінив, а були й ті, хто сприйняв страву як образу. Річ у тім, що Марія Федорівна, дружина монарха, була данкою за походженням, а Данія якраз була постачальником лосося. До того ж на урочистості імператриця з’явилася в сукні з декором із горностаєвого хутра, ну, а жити молоді правителі вирішили в Гатчині. Тепер розумієте, чому форель, та ще й коронаційну, порівняли з політичною сатирою на монарше подружжя? Норвегія та її тиха краса в магічних пейзажних фотографіях Дружина Олександра III. Фото: romanovempire.org На щастя, скандалу ніякого не сталося, а Олександр III виявився таким же відхідливим, як і його дід. Ми якось розповідали про кумедний випадок, як Микола I відреагував на те, що солдат плюнув у його портрет у шинку. Ось і молодий монарх не був запальним, а поспілкувався з кухарем і зрозумів, що в новому салаті не було жодного підтексту. Все ж форель було велено прибрати зі страви, і якийсь час салат готували тільки з анчоусами. А коли рецепт потрапив на інші кухні і став ближчим до народу, склад трохи підкоригували: ріпу й анчоуси прибрали, додавши всім давно знайомий і улюблений оселедець. Але є й інша теорія: придумали салат у стінах корчми такого собі Анастаса Богомилова. Це був гарячий час: 1919 рік, коли в шинку не вщухали бесіди і суперечки про політику, які частенько закінчувалися бійками. І тоді шинкар зметикував, що об’єднати людей може лише хороша їжа. Так і було придумано “Шовінізму і занепаду – бойкот і анафема!”, а скорочено “ШУБА”. У дусі СРСР з їхньою любов’ю до абревіатур, не знаходите? І тут теж склад страви був обраний невипадково. Так, буряк символізував червоних, оселедець – пролетаріат, картопля і морква – це селяни, а майонез, який тоді не був популярним соусом на всіх столах, був буржуазією. Ситний салат був чудовою закускою до всіх напоїв і швидко полюбився гостям. А оскільки справа була незадовго до приходу нового року, салат не тільки набрав популярність серед відвідувачів, а й перекочував на столи радянських громадян. Подивіться відео, в якому іноземці вперше спробували оселедець під шубою.
Шуба для імператорського столу
Натюрморт з оселедцем і овальною тарілкою. Хаїм Сутін, 1917 р.
Народжена в московському трактирі
Фото: pixabay.com
Поділіться цим: