Чому у берези такий незвичайний колір стовбура
Білий колір березовому стовбуру надає особлива речовина – бетулін: це смолиста речовина, що заповнює всі клітинки березової кори. До речі, ця речовина має медичну цінність: її використовують у боротьбі з деякими видами ракових пухлин.
Фото: pxhere.com Сама деревина не особливо міцна, і з неї особливо нічого не будували: про це докладно ми розповідали в іншому матеріалі. А ось кора або, як по-іншому її називають, береста, має велику щільність. Не дивно, що корі знайшли безліч застосувань на Русі. З неї робили всіляке домашнє начиння, кошики і короби, в’язали постоли, а деякі народи з неї виготовляли човни і навіть покрівельні матеріали для житла. Ну і, звісно, до нас дійшло безліч берестяних грамот із різними записами, які стали пам’ятками писемності.
Берестяна грамота №109, приблизно 1100-ті рр. Фото: wikimedia.org І до речі, як папір бересту використовували не тільки на Русі. Наприклад, манускрипт Бакхшалі, один із найстаріших математичних індійських документів (датується III століттям нашої ери), написаний якраз на корі берези, яка росте в Гімалаях. Історичні особистості, які таємниче зникли до 1800 року Манускрипт санскритом. Фото: wikimedia.org Не дивно, що люди в минулому цінували саме кору берези за міцність, та й для дерева вона виступає буквально бронежилетом: береста прекрасно захищає стовбур від зовнішніх ушкоджень і природних катаклізмів. Ба більше, береста настільки щільна, що через неї навіть не проходить повітря і вода всередину дерева. З цієї причини на стовбурі з’являються чорні смужки, а ближче до основи вони стають дедалі купчастішими й купчастішими, зливаючись у плями: через них до стовбура надходить повітря. Ці “дихальні органи” берези називаються “чечевички”: у цих місцях кора більш пухка, і тут вона легко піддається пошкодженням. Саме тому, коли розриваєш бересту, цей розрив припадає якраз на чечевички. Усі берези мають бересту, проте їхня кора далеко не завжди білого кольору. Насправді дерев роду береза існує більше сотні, і стовбури в них зустрічаються різних відтінків. Так, у Північній Америці, наприклад, поширена береза зі сріблясто-сірим стовбуром, а коли дерево стає старшим, він набуває коричневого кольору з червоним відтінком. У таких беріз у стовбурах дуже мало бетуліну, а береста в них менш щільна. А ось тут ми розповідали, чим насправді був березовий сік у СРСР.
Берези не тільки білі
Стовбур берези вишневої: вона росте в Північній Америці та Європі. Фото: dachadacha.com
Поділіться цим: