У багатьох країнах світу людина все ще змушена працювати в немислимих для цього умовах, щоб просто вижити. Те ж саме відбувається і на острові Ява. Посеред зелені та вулканів люди намагаються щодня заробити якомога більше грошей, щоб дати дітям їжу й освіту. Їх не зупиняє навіть ризик для життя.
Пекельні умови праці
У остров’ян вибір роботи невеликий. Найбільш високооплачувані сфери – фермерство і збір сірки. Перший варіант безпечніший, але менш прибутковий. Для того щоб отримати гроші, спочатку потрібно посадити зерно, обробити його, зібрати і продати. Тільки після таких тривалих процесів вийде побачити виручку. На видобутку сірки ж гроші видають щодня, та й платять більше.
Вулкан Іджен. Фото: BiekeDewulf/pixabay.com На острові добувати сірку престижно – це найбільш високооплачувана робота на місцевості. Однак водночас це важка праця і ризик, який не зможуть покрити жодні гроші. Працівники змушені щодня спускатися у вулканічний кратер і працювати в самому жерлі вулкана. Іджен – це одне з небагатьох місць, де сірку все ще добувають руками, а не за допомогою промислових пристроїв. Щоб вийти на роботу, доки шкідливі гази не піднялися і не заповнили кратер, видобувачі залишаються ночувати в полі неподалік від вулкана. На роботу необхідно вийти о 3 годині ночі. До речі, пропонуємо подивитися, як відбувалося виверження вулкана в Індонезії. Спустившись у кратер, чоловіки беруться за кирки і приступають до роботи. Після довгих годин шалених ударів їм вдається відколоти шматки. Уклавши брили в спеціальні кошики, починається один із найважчих етапів роботи – підйом вантажу на вершину. Багато хто піднімає кошики, вага яких у півтора раза перевищує їхню власну. Він буде в 5 разів більшим: у якій країні побудують новий адронний колайдер Видобуток руди. Фото: afandi_ahmad_syaikhu/pixabay.com Підніматися доводиться крутими схилами, всіяними галькою. З таким вантажем на плечах це стає набагато складніше, але з часом чоловіки пристосовуються. Добувачів прийнято називати старателями. Їх легко впізнати, бо їхні брови, обличчя та одяг часто вкриті жовтуватим нальотом сірки. Зазвичай старатель здійснює два спуски за день, і щоразу приносить приблизно по 80 кг видобутої руди. За один такий спуск/підйом можна отримати 200 тисяч індонезійських рупій, що дорівнює тисячі рублів. За день можна заробити 400 тисяч, що вважається великими грошима на острові. Також пропонуємо дізнатися, як в Індонезії роблять спеції.
Гірник несе руду. Фото: afandi_ahmad_syaikhu/pixabay.com Низька заробітна плата
Поділіться цим:
Схожі повідомлення
Зворотний бік раю: 15 фото сміттєвого острова Мальдівів та історія, як він з’явився
Чому в’єтнамці стали робити круглі човни, і чому на них складно плавати
10 людських винаходів, які перебувають за межею унікальності
Прокляття сірникової фабрики: чому виготовлення сірників було дуже небезпечною роботою
Навіщо державам потрібні золоті запаси, і де зберігають свої США і Росія
