У багатьох бабусь у російських селах у кімнаті були свої святі місця – ліжко з периною. Як правило, залазити на неї нікому не дозволялося. Можна було отримати на горіхи.Дійсно, ще сто років тому перину вважали ознакою заможності й достатку в селянському побуті.
Перенесемося в первісні часи, коли наші предки жили племенами. Комфорт не був головним, більше турбувала безпека нічного сну. Щоб ніяких диких звірів і злих духів! Постелили солому в печері й краса. Уже не на голому камені спати. Тільки ложе доводилося ділити з численними комахами.
Потім хтось здогадався підняти спальне місце з підлоги і стелити шкури диких тварин. Інший новатор здогадався, що їх можна зшивати між собою і набивати для м’якості тією ж соломою. Археологи стверджують, що перші перини з’явилися за часів неоліту в 5-4 тисячолітті до нашої ери.
Потім із розвитком землеробства і скотарства, люди знову повернулися до сушеної трави. У Стародавньому Єгипті спали на пальмових гілках. Коли старі гілки зменшувалися і висихали, зверху на них укладали нові. Ліжко ставало все вищим і вищим.
Стародавні перси були більш креативними. Про них взагалі можна сказати, що вони першими придумали ліжка на водній основі. У них була унікальна технологія зшивання шкур тварин. Робилося це настільки щільно, що конструкція не дозволяла просочитися жодній крапельці. Зшита шкура заповнювалися водою. Сучасні історики та дослідники повторили досвід стародавніх персів. Результат здивував. Дуже зручно спати. Ще одні любителі комфорту – стародавні римляни. Ось уже хто вмів перетворити своє ліжко на ложе богів! Перинами користувалися всі – від імператора і до останнього раба. У рабів, звісно ж, нутрощі були заповнені звичайною соломою, в аристократів – пір’ям дорогих птахів і шерстю. Це були статусні речі. З падінням Римської імперії мистецтво створення прекрасних перин було втрачено. Варварам вони були ні до чого. Він буде в 5 разів більшим: у якій країні побудують новий адронний колайдер Наступним етапом в історії комфорту стали Хрестові походи. На той час європейці вже порядком призабули римські традиції. Тюфяки з соломою були хороші для всіх станів. Коли хрестоносці прийшли на Схід, то побачили, що араби із задоволенням відпочивали на різних подушках великих і малих розмірів. Усе життя в них проходило в комфорті. На подушках спали, приймали гостей, обідали. Європейська знать зрозуміла, що вона гідна того ж. До речі, слово “матрац” має арабське походження – matrah. Воно означає “кидати”, або “місце, на яке кинули”. Європейці запозичили це слово. Європейські монархи вимагали, щоб матраци виробляли тільки з якісної тканини. Чохол робили з тика, зверху обшивали оксамитом або парчею. Як наповнювач непогано виступало горохове або вівсяне лушпиння і все те ж пір’я птахів та шерсть тварин. З 16 століття вже майже всі європейці спали на ліжках. Перина з’явилася майже в кожному домі. На Русі матрац називався тюфяком або периною. На ліжках відпочивали тільки бояри, решта на підлогах або російській грубці. Під час правління Петра I кількість ліжок збільшилася. Значить, знадобилося більше тюфяків. Постільна білизна, перина і подушки були обов’язковим елементом приданого кожної пристойної купецької доньки. Бажано, щоб перина була не пір’яна, а пухова. Тільки купці першої та другої гільдії могли собі це дозволити. Після революції деякий час перину вважали атрибутом минулого, але, на щастя, зовсім від неї відмовитися не вдалося. Вона продовжила своє існування у вигляді сучасних матраців, створених за новими технологіями з урахуванням анатомії людини.
Давньоєгипетський підголівник із каменю 
Араби навчили європейців цінувати комфорт 
Для тюфяка використовували мішковину 
Сучасний матрац Поділіться цим:
Схожі повідомлення
Літаючі автомобілі: майбутнє світового автопрому чи привілей мільйонерів
Чому пивні кухлі у формі черепа вважалися найкращим подарунком на випускний
Як здійснити віртуальний тур неймовірним японським музеєм аніме
Як звучала давньогрецька музика
Ванхун-міста або нова реальність: як китайцям вдається розвивати провінцію
