Пише блогер Станіслав Горбунов:
Півтора року тому ми з донькою вирішили зганяти в Чеську Швейцарію. Цей природний заповідник, розташований у невисоких, але дуже мальовничих Ельбських Піщаникових горах на самому кордоні Чехії та Німеччини, приваблює тисячі любителів піших походів. Ми не були винятком. Щоправда, через близькість Німеччини ціни на проживання в самому парку дуже високі.
У пошуках дешевшого варіанту ми опинилися в містечку Ческа-Каменіце (Česká Kamenice) за 20 кілометрів від входу в парк. На перший погляд нічого цікавого там не було, але все ж це місце зуміло нас здивувати і навіть не один раз. Розповім про ці сюрпризи, про які майже немає інформації в російськомовному інтернеті..
Шлях із Вільнюса до Чеська-Каменіце не близький. Довелося заночувати в Лодзі. Але не просто так. Місто виявилося цікавим. А ось Ческа-Каменіце, куди ми прибули до кінця наступного дня, на перший погляд, здалася нудним провінційним містечком. То було оманливе враження. Цьому місту в історичній області Богемія понад сім століть, сповнених усілякими історичними подіями: від гуситських воєн до надання йому нагороди 2005 року за збереження історичного центру. Він буде в 5 разів більшим: у якій країні побудують новий адронний колайдер Між цими подіями багато ще чого сталося. Так у ХІХ столітті тут трапився бум текстильної промисловості, а одразу після Другої світової війни майже всі мешканці міста, як етнічні німці, були депортовані до Німеччини. Сліди тих бурхливих часів можна знайти на вулицях Чеська-Каменіце. Тут і справді виявилося цікаво погуляти, подивитися на старовинні особняки і попити дешевого чеського пива. Тільки ось повномасштабного репортажу у мене тут не вийшло. Зате в міському окрузі я знайшов кілька дуже незвичайних пам’яток. Звичайно ж, якщо вже доля закине вас сюди, то неодмінно варто відвідати скельне утворення під назвою Пусти Замек (Pusty Zamek). Ця дуже незвичайна скельна формація розташована за кілька кілометрів від містечка в долині місцевої річки Кам’янице. Незважаючи на зручний пішохідний маршрут і незвичайні краєвиди, ми тут були абсолютно одні. Сама скеля жваво мені нагадала Дорогу гігантів (Giant’s Causeway) у Північній Ірландії – мегарозкручену природну пам’ятку, яку мені довелося споглядати близько шести років тому. Тут також скеляста поверхня являє собою безліч шестигранних з’єднаних між собою стовпів. Щоправда їхній діаметр значно менший за ірландські. Подібна структура має явно схоже вулканічне походження. Таких формацій у світі є чимало, і всі вони викликають у людей особливий інтерес. Згадати, наприклад, Фінгалову печеру в Шотландії, мис Стовпчастий на Курильських островах, Вежу диявола в американському штаті Вайомінг або ущелину Гарні у Вірменії. Конспірологи і любителі містики, напевно, в таких місцях почуваються по-особливому, як слідчі, які знайшли якийсь важливий доказ. Звісно, за силою враження Пусти Замек поступається своїм конкурентам. Зате дістатися сюди значно простіше, а головне натовпів туристів тут гарантовано не буде. Ми не обмежилися цією скелею і вирішили прогулятися округою. Місцеві пейзажі тут можна назвати пасторальними. Щоправда, дивними бетонними громадами в лісі височіли якісь споруди. Мабуть, то була спадщина останньої війни. Але ще цікавіший об’єкт ми виявили трохи пізніше. Біля пішохідної стежки ми несподівано помітили будівлю занедбаного готелю. Вхідні двері виявилися відчиненими, і я з донькою вирішив зазирнути всередину. Нічого цікавого там не було, і ми вже готові були забратися геть, але раптом мою увагу привернув рекламний плакат, що валявся в кутку. На ньому англійською та російською мовами якийсь паб “Похода” запрошував у гості туристів. Відкриття пабу намічалося на червень 2014 року. Але найцікавіше, що підписано це оголошення було від імені якогось громадянського об’єднання “Сліди зелених чоловіків”! Що це було – тонкий тролінг чи провокація – нам уже не дізнатися, але, судячи з усього, справи у пабу не склалися. Що ж, як виявилося, Чехія на своїх просторах таїть ще безліч сюрпризів. Головне, не лінуватися сюди доїхати і все дослідити особисто. Поїздка до Чехії може стати незабутньою, якщо не дотримуватися побитих маршрутів, а спробувати відкрити для себе щось зовсім нове. Фотографії та текст – Джерело
Поділіться цим:
Схожі повідомлення
Та-Калі – село мальтійських майстрів
Тиждень у Йорданії – подорож на межі катастрофи
Мальдіви Примор’я: 4 пляжі з білим піском і блакитною водою недалеко від Владивостока
Несподіваний Каунас – грандіозний костел, де робили телевізори “Шиляліс”
Свій Прованс: 6 місць у Росії, де можна прогулятися лавандовими полями
