Що потрібно для того, щоб бути справжньою жінкою? Любити себе, посміхатися, приділяти увагу своєму здоров’ю, а ще читати глянцеві журнали. Так вважали багато жінок протягом довгого часу. Уперше глянцеві жіночі журнали з’явилися у Франції 1672 року. Одне з перших видань називалося Le Mercure galant (“Галантний Меркурій”).
Редакторів було кілька, але найвідоміший, мабуть, літератор Шатобріан. Насамперед там обговорювали світські новини (плітки), публікували нові літературні твори та малюнки з модними образами, а також поради, що потрібно носити в цьому сезоні. Випуск журналу кілька разів припинявся і оновлювався. У видання були непогані автори: Гійом Аполлінер, Вірджинія Вулф, Ромен Гарі, Фрідріх Ніцше, Ежен Іонеско. Російські жіночі періодичні видання з’явилися в 1770 роках. Пов’язані вони були з діяльністю відомого просвітителя Миколи Новікова. Він 1779 року випустив “Модное ежемесячное издание”. За часів Катерини II серед дам вищого світу стали цінуватися знання та інтелект. Модно було складати вірші і вчити мови. Це позначилося на видавничій політиці. Знайшлося місце для сентиментальних і повчальних романів про кохання, од Сумарокова, шарад і картинок з європейським вбранням. Починання Новікова проіснувало недовго – через рік закрилося. Наступна спроба російського глянцю відбулася 1791 року – “Журнал английских, французских и немецких новых мод”. Він буде в 5 разів більшим: у якій країні побудують новий адронний колайдер Цього разу російським жінкам запропонували докладний розбір новинок від кутюр’є з інструкціями, як виглядати стильно для свого часу. Крім того, автори подбали про те, щоб дами на лондонських прийомах знали, як поводитися, і були в курсі про всі європейські плітки. Але запалу надовго теж не вистачило – всього три випуски. У XIX столітті багато чого змінилося. Особливо в Європі. Видання відображали мінливу в суспільстві роль жінок. У британському журналі La belle Assemblee за 1806 рік уперше з’явилися колонки, в яких жінки могли поділитися своїми переживаннями і реальними проблемами. А видання The Family Friend 1846 року стало одним із перших, яке прямо заявляло про жіночі права. При всьому при цьому теми моди, вишивки та пліток ніхто не скасовував. В Англії журнали для жінок продавали 1770 року по шість пенсів, а 1852 року “Домашній журнал англійки” можна було придбати за два. У Росії були популярні видання з барвистими ілюстраціями. Великим попитом користувався “Дамский журнал”, аналог європейських видань, що випускався 10 років. У ньому було три частини. Перша 1 літературна, друга – повчальна, третя – про вбрання. Повчальна частина, мабуть, найцікавіша. У ній можна було зустріти статті такого характеру: “ніколи не чини опір чоловікові, нічого не вимагай, не лізь у чоловічі справи, стеж за собою і не старайся молодитися – це виглядає смішно”. До речі, більшість авторів були чоловіками. Жінки почали писати свої тексти тільки з другої половини XIX століття. У цей самий час з’явилися спеціальні журнали з домоводства, шиття та світської хроніки. Мабуть, те, що більш-менш схоже на сучасний глянець, з’явилося на початку XX століття. “Журнал для господинь” із солідним накладом у 150 000 примірників виходив двічі на місяць. Теми найрізноманітніші: медицина, кулінарія, література, наука, мистецтво, мода. У цього журналу з’явився ще один суттєвий плюс – викрійки суконь реального розміру. З’явилися нові рубрики “Пошта” і “Телефон”. Там публікувалися відгуки жінок на публікації. Обговорювали все, але найбільше хвилювали питання сімейного життя та кохання.
Галантний Меркурій
Англійський жіночий журнал
Моди та рукоділля 1876 рік
Поділіться цим: