Вітрогенератори стали одним із символів альтернативної енергетики, які, поряд із сонячними панелями, вселили надію на світле екологічне майбутнє людства. За останні десятиліття у сфері виробництва та встановлення вітрогенераторів відбулися істотні зміни. Розвинені в промисловому плані країни Європи, які прагнуть скоротити свій “внесок” у підвищення рівня парникових газів, усіма способами стимулюють установку нових електростанцій, що працюють за рахунок енергії вітру. Але вже сьогодні накопичено достатньо відомостей, які дають змогу зробити висновки про те, що вітрогенератори хоч і корисні для довкілля, але несуть небезпеку для здоров’я людей, які проживають поблизу.
Термін “синдром вітрогенератора” був уперше запроваджений американською лікаркою Ніною П’єрпонт, хоча він і не визнаний офіційною медичною наукою. Жінка вела спостереження за пацієнтами з різних країн світу, які проживали поблизу вітрогенераторів і скаржилися на погіршення здоров’я після появи шумних турбін. Накопичені нею за кілька років досліджень дані послужили основою для наукової роботи і написання книги. Як вважає Ніна П’єрпонт, вітрогенератори здатні вплинути на самопочуття багатьох людей, які постійно перебувають поблизу, а основні проблеми спричинені шумовим впливом працюючих турбін. Негативний вплив виходить не тільки від чутного людиною шуму, а й від низькочастотних коливань, які вловимі лише за допомогою приладів. Проте на наше людське вухо такі коливання все ж впливають. При систематичному впливі вони здатні призвести до проблем зі здоров’ям. Насамперед, за словами вченого, страждає вестибулярний апарат, порушення в роботі якого і призводять до появи “синдрому вітрогенератора”. Це неприємне захворювання проявляється у вигляді головного болю, шуму у вухах і запаморочень. Ну а за тривалого впливу постійний низькочастотний шум провокує порушення сну, погіршення пам’яті, тахікардію і навіть панічні напади. Норвегія та її тиха краса в магічних пейзажних фотографіях Нагадаємо, що офіційна медицина поки що відмовляється сприймати доводи Ніни П’єрпонт. Критики її роботи вказують на недостатній обсяг даних, а також вимагають додаткових досліджень на цю тематику. Водночас американська лікарка не єдина, хто звернула увагу на дискомфорт, створюваний роботою вітрогенераторів. Так, наприклад, низка дослідників відзначає зникнення птахів і наземних тварин поблизу електростанцій з вітряками, що можна пояснити дискомфортом від роботи турбін. А японські вчені зафіксували симптоми, що нагадують “синдром вітрогенератора”, у людей, які опинилися в зоні впливу нової вітроенергетичної установки. Нездужання фіксували не в усіх мешканців прилеглих будинків, але наголошується, що найбільше постраждали люди, старші за 50 років. З усього вищесказаного можна припустити, що ейфорія від установлення нових вітрогенераторів, які рятують планету, незабаром може змінитися настороженістю й активним неприйняттям з боку суспільства. Цілком можливо, що нові дослідження підтвердять виявлений негативний ефект і інженерам енергокомпаній доведеться шукати способи усунення несприятливого впливу низькочастотного шуму.
Поділіться цим: