Як відомо, Леонардо да Вінчі був різнобічно розвиненою, вельми обдарованою людиною, і його талант проявився в найрізноманітніших галузях, від музики і живопису до інженерного мистецтва. Але при цьому сучасники відзначали, що великий майстер часто не міг завершити розпочатий проект і втілити геніальну ідею в життя, оскільки цьому заважала наступна геніальна ідея. Дослідники з Королівського коледжу в Лондоні уважно вивчили записи сучасників Леонардо, його творчий шлях і дійшли висновку, що майстер страждав вельми поширеним у наш час неврологічним захворюванням – синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю.
Саме ця обставина, на думку дослідників біографії генія, і призводила до того, що Леонардо часто не міг закінчити свої грандіозні проєкти, і серед своїх сучасників вважався не найсумліннішим виконавцем замовлених йому робіт. Крім того, майстер дуже мало спав і багато працював, приділяючи багато часу плануванню своїх майбутніх робіт, що також можна віднести до ознак подібного захворювання. Його знайомі відзначали, що Леонардо довго виношував план майбутнього проєкту картини або скульптурного твору, планував, робив ескізи, але після початку роботи швидко втрачав до неї інтерес і його цілком поглинала нова ідея. Леонардо Да Вінчі залишив досить багато незавершених картин, а також є достовірні свідчення того, що він часто не закінчував розписи на релігійну тематику в храмах, які йому замовляли. У молодості він часто переїжджав з одного міста в інше, залишаючи недописані фрески і навіть забравши гонорар за недороблену роботу, як це сталося із замовленням на розпис капели у Флоренції. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності – це найчастіше дитячий діагноз, а саме захворювання зникає в міру дорослішання людини. Але бувають рідкісні винятки, коли такий неврологічний розлад зберігається до кінця життя. Вчені вважають, що саме це і сталося з Леонардо да Вінчі. Варто зазначити, що це не єдина особливість здоров’я, помічена дослідниками біографії геніального італійця. Раніше вдалося з’ясувати, що Леонардо був амбідекстером, тобто людиною, яка однаково володіє як лівою, так і правою рукою. Художник писав лівою рукою, але встановлено, що свої картини він виконував саме правою рукою. Крім того, у знаменитого майстра спостерігалася дислексія – порушення письма, що виявляється в специфічних орфографічних помилках і дзеркальному письмі, за якого літери пишуться в спотвореному вигляді, а такий текст легше прочитати за допомогою дзеркала. Подібні порушення письма іноді трапляються і в сучасних людей, але дослідники біографії Леонардо впевнені, що їх не варто вважати ознакою розумової відсталості, адже великий італієць, незважаючи на всі свої проблеми зі здоров’ям, був геніальною людиною в багатьох проявах. Він буде в 5 разів більшим: у якій країні побудують новий адронний колайдер
Поділіться цим: