З розпущеним волоссям не можна було ходити на публіці, то навіщо ж ці дівчата довго і наполегливо відрощували своє волосся?
Довге волосся і сьогодні вважають ознакою краси, але понад століття тому воно було справжньою розкішшю, доступною далеко не кожній дівчині. Давно була позаду епоха рококо з її дивовижною модою на високі зачіски, в яких, як говорили, могли завестися миші (про цю химерну моду і про те, чи могли насправді у волоссі жити гризуни, ми розповідали в іншій статті). Однак любов до зачісок і акуратно укладеного волосся на голові не вичерпувалася. Тож від усіх жінок того часу чекали, що вони відрощуватимуть волосся, і красиві локони буквально стали вінцем жіночої слави. Ми відшукали рідкісні фото цієї жіночої гордості в такому вигляді, в якому дам могли бачити лише в спальні їхні благовірні.
Насправді подібні фото могла собі дозволити не кожна дівчина: з розпущеним волоссям фотографувалися лише актриси або моделі. Такі знімки робили для мистецтва або реклами, ну а пристойні жінки не могли з’явитися на публіці в такому вигляді. Розпущене волосся міг побачити тільки їхній чоловік або покоївка, яка допомагала його заплітати. Розчісування, догляд за волоссям відбувалися винятково в спальні й мали інтимний характер, за цим процесом міг спостерігати лише чоловік. Тож довгі локони, що спадали з плечей, фактично стали сексуальною фантазією, тому в суспільстві в такому вигляді з’явитися було поганим тоном. Але якщо ви раптом у глибині душі вирішили засудити європейських чоловіків за те, що вони заганяли своїх жінок у жорсткі рамки, то нагадуємо вам про пристрасть китайських чоловіків до крихітних жіночих ніжок. Ця мода жила в Китаї протягом століть, дівчаткам навмисно ламали ступні та бинтували, щоб їхня нога залишалася крихітною. Про цю жахливу традицію ми розповідали тут. Норвегія та її тиха краса в магічних пейзажних фотографіях З розпущеним волоссям могли ходити тільки дівчатка. Але недовго: коли їм виповнювалося приблизно п’ятнадцять років, вони також починали збирати своє волосся й укладати його в зачіски. Сьогодні в англійській мові є ідіома let one’s hair down. Дослівно вона перекладається як “розпустити волосся”, проте в іншому сенсі означає “поводитися вільно, відпочивати та веселитися”. Начебто ця ідіома геть жодного стосунку до волосся не має, але водночас дуже характеризує зачіски вікторіанських жінок: тільки розпустивши волосся, вони могли себе почувати вільно й справді відпочивати. Відрощували волосся лише забезпечені: дівчата з бідних сімей просто не могли собі дозволити доглядати за волоссям. У ті часи були частими хвороби, гігієна теж була на низькому рівні, тож довге волосся було дуже непрактичним. Тому багато жінок відрощували волосся лише з однією метою – щоб його продати, причому недешево. З такого волосся робили додаткові прикраси, знову ж таки для волосся. За допомогою нього можна було створити високу зачіску для якогось вечора, тож накладне волосся користувалося популярністю. Але, як ми вже сказали, високі зачіски були не такими безглуздими, як в епоху рококо. Важливим був витончений жіночий силует загалом, тож укладене волосся мало ніби допомогти його збалансувати. До того ж волосся вікторіанських дівчат не просто повинне було бути довгим, цінувалася саме його краса, чистота і блиск. І сьогодні за довгим волоссям доглядати непросто, але в XIX столітті це було ще складніше. Для волосся створювали всілякі відвари, робили різні суміші для росту та густоти. Особливо в цьому досягли успіху сестри Сазерленд: у них було розкішне волосся, яке зробило їх знаменитостями. Історію цих сімох дівчат із розкішним волоссям ви можете дізнатися в іншій нашій статті. Фото: London Stereoscopic Company / Library of Congress
Преподобний Флетчер Сазерленд і його дочки, 1900 р. Поділіться цим:
