Навіть експерти поважного аукціонного дому “Сотбіс” не змогли запідозрити в картинах Бельтраккі підробку. Шахрай роками писав полотна і видавав їх за твори мистецтва відомих майстрів. При цьому йому вдавалося продавати свої роботи на аукціонах “Сотбіс”, “Крістіс” і в багатьох інших місцях по всьому світу. Як же змогли вирахувати фальшивого генія?
Не всі талановиті художники готові роками заробляти собі чесне ім’я й обмежуватися скромним заробітком у надії на швидке визнання публіки. Хтось обирає для себе коротший шлях до матеріального благополуччя, хоча й менш пристойний: копіювання відомих майстрів. Наслідувати інших майстрів властиво багатьом художникам на початкових етапах творчого шляху, але не всі в підсумку можуть зупинитися. Так сталося з Вольфгангом Бельтраккі, який увійшов в історію світової арт-індустрії як один із найуспішніших шахраїв. Копіювати роботи відомих художників Вольфганг Бельтраккі почав ще підлітком. У віці 14 років він вдало відтворив картину Пікассо, а пізніше сконцентрувався на німецьких художниках. Майстерність Бельтраккі вдосконалювалася з кожною новою картиною, і в якийсь момент він вирішив на цьому заробити. Макс Ернст став улюбленим художником шахрая, тому що підробка його роботи давалася йому особливо легко. Але й художників епохи класичного модерну Бельтраккі не обходив стороною. Одна робота, друга, третя – Бельтраккі вдавалося не тільки малювати копії, а й вдало збувати їх колекціонерам і посередникам. Його роботи під виглядом знаменитих майстрів продавали навіть на аукціонах “Сотбіс” і “Крістіс”, чиї експерти пильно стежать за чистотою полотен, які продають, бо дорожать своєю репутацією. Він настільки майстерно робив свої копії, що навіть знамениті експерти не могли ні до чого причепитися. Його роботи потрапляли в приватні колекції та музеї протягом 15 років. Загалом талановитий шахрай продав не менше 50 картин, серед яких полотно “Ліс” Макса Ернста вартістю 7 мільйонів доларів США. Для того, щоб не викликати сумнівів у експертів і колекціонерів, Вольфганг і його дружина придумали вельми оригінальну історію. Продавані ними картини були нібито частиною колекції якогось містера Егерса, який був дідусем дружині шахрая. Вони робили чорно-білі “старовинні” фотографії картин, у такий спосіб переконуючи покупців у тому, що черговий шедевр, який вони продавали, був написаний кілька десятиліть тому. Трольтунга: Найжахливіший і найпривабливіший виступ у світі Хто знає, скільки б ще “шедеврів” написав Бельтраккі, якби удача не покинула його. Одну з його робіт “пензля художника Генріха Кампедонка” було продано на аукціоні, і нові власники засумнівалися в її справжності. Послідувала низка експертиз і висновків, у результаті чого було доведено, що картина є підробкою. Його підвів хімічний склад фарби: експертиза показала, що він не відповідає початку XX століття. Недовге розслідування привело експертів до персони Вольфганга Бельтраккі та його дружини, які в підсумку опинилися на лаві підсудних. Незважаючи на обман, що розкрився, Вольфганга Бельтракії визнано найуспішнішим шахраєм у галузі мистецтва. Його було засуджено на 6 років із правом відбування покарання в щадному режимі, а після закінчення цього терміну він став впізнаваною медійною особистістю. Про нього знімають фільми, його запрошують на зйомки телепередач, він бажаний гість на фестивалях мистецтв. Ось тільки за його картини більше ніхто не платить мільйони доларів, хоча він продовжує малювати, тепер уже під своїм ім’ям.
Поділіться цим:
Схожі повідомлення
Літаючі автомобілі: майбутнє світового автопрому чи привілей мільйонерів
Не для жінок: чому давньою вишивкою зардозі могли займатися тільки чоловіки
Ванхун-міста або нова реальність: як китайцям вдається розвивати провінцію
На вулиці містечка США з’явився провал, а за ним ховалася величезна шахта
10 цікавих картин на коробках із льодяниками від талановитого художника
