Життя бджіл і відтворення майбутнього покоління влаштовані набагато складніше, ніж може здатися на перший погляд. Виявляється, для того, щоб цариця стала саме царицею, а не робочою бджолою, її годують особливою їжею, хоча спочатку личинки перебувають в однакових стартових умовах і мають єдиний генетичний матеріал.
У кожному вулику є цариця і робочі бджоли, які припадають одна одній рідними сестрами і є дочками господині вулика. Але життя робочої бджоли коротке – не більше 9 місяців, тоді як цариця живе кілька років. Для відновлення касти робочих бджіл, на яких по суті й тримається все життя цієї складно влаштованої сім’ї, вона відкладає нові яйця. З більшої їх частини незабаром вилупляться нові робітниці, але є особливі личинки, які отримують спеціальне харчування, для того, щоб стати царицями і покинути вулик, заснувавши нову сім’ю. Як вважають дослідники бджолиного життя, основа такого різного перевтілення – склад їжі, якою годують личинок. Основна відмінність майбутніх цариць від сестер полягає в наявності органів розмноження, тоді як робочі бджоли позбавлені яєчників. Вчені вважають, що органи розмноження якраз і формуються під впливом особливого типу харчування. Норвегія та її тиха краса в магічних пейзажних фотографіях Як же робочі бджоли-годувальниці розрізняють, кого чим потрібно годувати? Усе дуже просто: для майбутніх цариць спочатку будують окремі осередки-будиночки, тоді як решта личинок ростуть у загальних стільниках. Житла майбутніх цариць просторіші, оскільки вони згодом виявляться більшого розміру порівняно з рідними сестрами. Через різний розмір гнізда вони легко помітні, і кожна личинка отримує своє харчування відповідно до майбутнього призначення. На початкових стадіях розвитку личинок усі вони отримують однакове харчування у вигляді маточного молочка, що виділяється робочими бджолами. Але через кілька днів підростаюче покоління переходить на спеціалізоване харчування. Дослідники вважають, що ключову роль у розвитку цариці відіграє амінокислота тирозин, яка надходить разом із маточним молочком і стимулює розвиток органів розмноження, що і робить її повноцінною особиною бджолиного роду, здатною залишити потомство. Інший важливий компонент харчування – квітковий пилок. Примітно, що цей продукт додають у харчування тільки в осередки майбутніх робітниць, тоді як царицю ніколи не годують пилком. Цілком ймовірно, і в цьому компоненті містяться якісь речовини, що гальмують розвиток статевої системи бджіл, що і робить їх у підсумку не здатними до розмноження. Під час проведення експерименту з’ясувалося, що якщо годувати майбутню царицю квітковим пилком, то вона в підсумку не стане царицею: у неї не розвинуться яєчники і вона не буде здатна до розмноження. Цариця все своє життя перебуває на спеціальному харчуванні, яке допомагає їй боротися з процесами старіння. Саме тому головна господиня вулика, яка харчується маточним молоком, часто живе до 4-5 років і зберігає здатність до розмноження. Ну а хто ж такі трутні? Ці бджоли-самці також розвиваються з личинок, відкладених царицею, але їхня відмінність від попередніх двох категорій у тому, що вони виростають із незапліднених яєць. Тобто в цьому випадку якраз визначальну роль відіграє вихідний генетичний матеріал, а не харчування. Клітини організму трутнів містять лише 16 хромосом – половинний набір, тоді як цариця та робочі бджоли мають по 32 хромосоми.
Поділіться цим: