TravelAsk продовжує серію інтерв’ю з передплатниками, і сьогодні наша історія про Олену, яка розповіла, як змінилося її життя і як по-новому їй відкрилася країна контрастів, після того як вона вийшла заміж за Нейла – громадянина Індії.
Ми з чоловіком познайомилися понад 10 років тому на сайті, присвяченому подорожам. Одружилися в Індії за індуїстським обрядом. Якийсь час пожили в Індії, але вирішили, що в Москві все-таки краще, оскільки я погано переношу спеку і не люблю індійську їжу, ну і з роботою в Індії дуже складно (її просто немає). Намагаємося їздити в Індію 2 рази на рік (строго в січні – лютому і в серпні через роботу і клімат Індії). Зараз ми обидва викладаємо англійську мову. Я викладаю дітям і підліткам, а Нейл – дорослим. У Росії для чоловіка найскладніше – це російська мова, тут є труднощі з пошуком роботи (бо без знання російської знайти місце неможливо).
– Зважитися вийти заміж було чомусь дуже просто. Батьки Нейла дуже сучасні й освічені люди, тому прийняли мене дуже швидко і легко. Я дуже люблю до них їздити. Досі в Індії існують договірні весілля, тобто часто наречений і наречена вперше зустрічаються лише на власному весіллі. І це нормально для всієї країни. Але не зовсім нормально для європейців! Ви можете собі уявити, що ви зустрічаєтеся зі своїм майбутнім чоловіком або дружиною тільки на самому торжестві? Це для нашого розуміння дуже складно. Загалом у деяких дуже патріархальних регіонах Індії шлюб індійця з іноземкою просто неможливий, бо наречену вже обрано, коли їй було років 8-10. У великих містах договірні шлюби поступово відходять у минуле. До речі, зростає і кількість розлучень! – Оскільки ми живемо здебільшого в Росії, то мені нічого не довелося міняти у звичках, а ось Нейлу довелося пристосуватися до нашого клімату, продуктів харчування і того, що взимку майже немає сонця. Загалом він задоволений життям у Москві, особливо йому подобається громадський транспорт, величезна кількість супермаркетів і безпека (можна допізна ходити вулицею – таке просто неймовірно в Індії!). Люди в Росії, на його думку, більш чесні та порядні, ніж в Індії. Мені довелося навчитися варити суп зі спеціями а-ля “Індія”: чудово підходять готові суміші на кшталт аджики і хмелі-сунелі. Історичні особистості, які таємниче зникли до 1800 року – В Індії, звісно, шокує величезна кількість людей скрізь, особливо чоловіків, моторошний бруд. Індійська їжа мені категорично не подобається, тому під час поїздок я стаю сироїдом, так простіше! Звичай, який я не люблю, це бажання індійців помацати тебе за обличчя, це такий знак прояву доброти і хороших почуттів. Спочатку це намагалася робити моя свекруха, але я її відучила :). Якщо взяти до уваги, що індійці в принципі мало стежать за гігієною, то не дуже приємно, коли хтось торкається твого обличчя. В Індії мене шокує “релігійне питання”, пов’язане з протистоянням мусульман та індусів. Перші вважають, що індуїстська більшість їх гнобить, а другі, що мусульманам не можна давати будь-яких привілеїв у суспільстві. Індійці дуже цікавляться політикою, беруть активну участь у виборах і мітингах. Побутові звички дивні: усі приймають душ рано вранці, а потім перед обідом. Ранок починається з чаю і печива. На сніданок можуть їсти й овочі зі спеціями (впевнена, що в Росії мало хто так робить). Взагалі, в Індії їдять дуже багато і часто.. вечеря буває об 11 вечора, і це дуже рясна трапеза (величезна гора рису, сочевичний суп і від 3 до 6 овочевих страв). Моя свекруха в обід готує 5-6 різних страв. Індійці намагаються не зберігати їжу довше 1 дня, буває, що вчорашню їжу не вживають узагалі (гадаю, це пов’язано з кліматом і тим, що не в багатьох є холодильники). Індійські жінки перуть усю білизну вручну (пральні машини досі – предмет розкоші). В Індії ніхто не платить за воду, вона безкоштовна. На жаль, ця політика і перенаселення призвели до того, що в Делі і Ченнаї зараз виникла серйозна криза з питною водою, навіть були бійки і бійки за відро води.. Ставлення людей в Індії одне до одного вкрай недовірливе: скрізь багато обману через постійну нестачу всіх ресурсів (їжі, води, транспорту, роботи тощо). А ось іноземців розглядають винятково як “грошовий мішок”, з якого намагаються витрусити побільше коштів. До речі, іноземців обманюють частіше, адже вони, найімовірніше, в поліцію не підуть! А ось люди в селах дуже добрі і привітні, готові дати тобі все, нагодувати і всіляко доглядати за тобою, віддати останнє (цього вже в містах не побачиш). – Найбільша перевага в шлюбі з індійцем – це можливість отримати паспорт OCI (overseas citizen of India), мені цей документ обійшовся в 10 000 рублів і 6 місяців очікування (я робила через посольство Індії в Москві). OCI дає можливість в’їжджати в Індію без візи і жити будь-яку кількість часу (років) + офіційно працювати + користуватися різними послугами за “місцевою” ціною, а не ціною для іноземців. Але не можна голосувати і володіти плантаціями. Документ видається довічно і не потребує продовження чи поновлення. Якщо в іншій країні в мене виникне якась проблема, то я можу звернутися в консульство Індії в тому числі. Індія – це рай для бюрократії, індійці обожнюють заповнювати 101 документ, потім 50 його копій, з фото і без. Бюрократія і повільність – це дві величезні проблеми по всій країні. Зараз уряд намагається “цифровізувати” всі сектори, але процес іде повільно: індійці не люблять щось змінювати і поспішати. Вони вважають за краще все робити “по-старому”. Тому процвітає хабарництво на всіх етапах оформлення будь-яких документів. Адже ви не хочете чекати на 1 папірець 7-8 місяців, так? Тому в усіх державних установах є “посередники”, які добудуть потрібний документ за кілька днів і кілька сотень рупій. Так живе вся країна, але уряд прем’єр-міністра Моді з цим бореться і намагається зробити так, щоб можна було оформляти документи онлайн. – Питання роботи в Індії стоїть дуже гостро: людей дуже багато, а робочих місць мало. Я не впевнена, що іноземець у принципі здатний знайти роботу в Індії (якщо тільки відкрити свій бізнес – так живуть багато хто в Гоа, до речі). Жінки, які виходять заміж за індійців і живуть в Індії, ніде не працюють, займаються господарством і дітьми. – Не можу сказати, що в мене було якесь особливе ставлення до туристів, але ми частенько зустрічаємо дівчат із різних країн, які подорожують самостійно Індією (навіть найдешевшими поїздами і відвідують реально стрьомні місця, куди навіть індійці бояться їздити). За роки подорожей ми познайомилися з дівчатами з Ізраїлю, Нідерландів і Греції. Вони не бояться їсти місцеву їжу і знайомитися з місцевими. Звісно, їх постійно обманюють: найчастіше “впарюють” квитки на автобуси/поїзди за ціною, що в 10 разів вища за реальну. Туристи здебільшого їздять перевіреними маршрутами, де справжньої Індії вже давно немає.. Виходить, що враження від країни в них однобоке. Я дуже хочу побувати в справжньому індійському селі й подивитися, як живуть прості селяни, що вони їдять, що вирощують тощо. Ось того тижня була історія: ми прийшли пішки у віддалене село, а назад вирішили їхати автобусом. Дорогою йде дівчинка років 10 у зеленому платтячку і пасе 3 корів. Раптом вона падає на землю і торкається моїх ніг на знак поваги. Ми почали з нею розмовляти, вона нам усе-все розповіла про школу, про те, як доводиться від колонки в бідонах носити щодня питну воду, де і який її будинок, як сильно п’є її дідусь та інші деталі. І всі її історії були такі прості й цікаві. Вона ставила нам не за віком розумні запитання. Ми її сфотографували на пам’ять і побажали, щоб життя її склалося якнайкраще! – В Індії завжди треба бути напоготові й не довіряти людям, особливо тим, хто дуже прагне вам допомогти (за ваші ж гроші, зрозуміло). Не раджу дивитися в очі чоловікам: вони сприймають це як знак уваги. Також обережніше варто бути з мавпами, у багатьох містах вони почуваються господарями і можуть забрати у вас будь-що прямо з рук, таки от спритні. Є суто побутові поради. В Індії дорогий і неякісний туалетний папір (якщо взагалі його вдасться знайти в магазині, звісно), тому привозимо його з Росії :))) В Індії погані макарони: або дуже дорогі іноземні, або дуже дешеві і несмачні місцеві .. Якщо я знаю, що у мене буде кухня в Індії, то беру з собою спагеті (їх легко упакувати у валізу). Раджу возити з собою 2 простирадла – одне застелити ліжко, а другим накритися (або використовувати як підковдру). Чому? В Індії своєрідні уявлення про чистоту та гігієну. Якщо будете в Індії взимку, то будьте впевнені, що в готелі вам дадуть ковдру без підковдри..і цю ковдру НІКОЛИ не перуть. Взимку, наприклад, у Рішікеш я беру спальний мішок. Про воду: Індія – це спекотна тропічна країна, де щодня потрібно намагатися випивати 4-5 літрів води. Багато туристів активно купують воду в пляшках, хоча можна воду без остраху набирати в питних кранах (і навіть на залізничних станціях). Це абсолютно безпечно! Про їжу: я категорично не рекомендую їсти вуличну їжу або в підозрілих точках харчування. Особливо це стосується невегетаріанської їжі. Тут можуть згодувати щура, тухле м’ясо і навіть немовля..да, навіть так. Два дні тому показували про це новини. Якщо ви отруїтеся вуличною їжею, повірте, отруєння в тропічній країні буде дуже серйозним (усі 10 днів відпустки просидите в туалеті, у підсумку доведеться пити антибіотики). В Індії найбезпечніше їсти сирі фрукти й овочі. Якщо плануєте відвідувати храми, то раджу брати з собою окремі товсті шкарпетки: по-перше, в холод по кам’яній підлозі ходити холодно, по-друге, немає ризику підхопити заразу від місцевих ніг. Якщо ви опинилися в біді, наприклад, вам ніде ночувати, то можна сміливо йти в гурудвару (це сикхський храм). Там вас погодують і дозволять переночувати безкоштовно. Якщо раптом вам ніде їсти (всі заклади сумнівні і брудні), то постарайтеся знайти кришнаїтський храм/ашрам/ІСККОН: кришнаїти готують приголомшливо смачну їжу і вони просто схиблені на чистоті. Будьте впевнені, що їхня їжа строго вегетаріанська, смачна і безпечна.
– Чи важко було зважитися на заміжжя? Все-таки менталітет індійців досить сильно відрізняється від російського. І як сприйняла таке рішення сім’я чоловіка?
– Чи довелося щось змінити у своїх звичках?
– Що шокувало, дивувало перший час в Індії: звичаї, побутові звички, ставлення людей, кухня?
– Які можливості у жінок, які перебувають у шлюбі з громадянами Індії, на відміну від простих туристів? Чи є якісь привілеї? Навпаки, мінуси?
– Чи зіткнулася ти з якоюсь бюрократичною тяганиною в Індії?
– Чи можливо В Індії знайти хорошу роботу європейцеві лише зі знанням англійської?
– Чи змінилося якось твоє ставлення до туристів, після того як Індія стала тобі ближчою?
“>
– Чи є якісь поради, якими ти хотіла б поділитися з читачами? На що варто звернути увагу?
Поділіться цим:
Схожі повідомлення
Що таке Толівуд і Коллівуд, і чим вони відрізняються від Боллівуду
Індійська Атлантида: чи могла затонула цивілізація перебувати на Сході
Грандіозні успіхи Індії, про які не відомо більшості іноземців
Все включено в Анапі: чого очікувати від послуги на популярному курорті країни
Малий Тибет: приголомшливий куточок Індії, який не схожий на решту країни
