Історія демонструє чимало прикладів, коли один чоловік утримував кілька сімей. Офіційно в нашій країні багатоженство заборонено. Але чи завжди так було?
У дохристиянські часи багатоженство на Русі справді існувало. Це підтверджують літописи. Чоловіки могли утримувати не тільки кілька дружин, а й наложниць. Бідні собі дозволити такого не могли. Якщо в чоловіка було кілька дружин, то це надавало йому певного статусу. У простих мжиків могли бути максимум дві дружини. З цими б упоратися.
Яскравий приклад полігамних стосунків – князь Володимир Красне Сонечко. Той самий, який Русь хрестив.
До того, як він прийняв християнство, було в нього п’ять дружин і 800 наложниць. До речі, він сам був сином Малуші – улюбленої наложниці князя Святослава Ігоровича.
Його походження послужило йому погану службу. У 18 років він захотів взяти собі в союзники місто Полоцьк. Прийшов просити руки дочки полоцького голови. Але на його прохання Рогнеда відповіла, що вона ніколи не буде дружиною сина рабині. Джерела свідчать, що її відмова настільки розлютила Володимира, що він захопив місто, убив його правителя і синів, а дівчину взяв силою. Усе встигав князь – і державу будував, і наложницями командував. Так жила вся руська знать. Дружини і наложниці перебували в різних теремах, іноді в різних містах. У цьому й полягало головне, у чому ми відрізнялися від східного гарему. Дружини мали вищий статус. Як правило, вони ставали матерями спадкоємців, наложниці були більше для розваг. Жили вони наче в золотій клітці. Але якщо наложниця народжувала дитину, її діти мали такий самий законний статус, як і діти законної дружини. Згодом вони могли стати рівноправними спадкоємцями. Але головна відмінність наложниці від дружини в тому, що вона була річчю. Її можна було продати, обміняти, подарувати. Часто їм доводилося обслуговувати дружину князя. Усе набагато простіше було в простої людини. Суворі реалії життя диктували свої правила. Норвегія та її тиха краса в магічних пейзажних фотографіях Якщо перша дружина не могла народити сина, то народжувала друга. Якщо одна дружина хворіла або була не мила, то чоловік міг привести в дім нову, молодшу. І ніхто його в цьому не обмежував і не засуджував. Жінкам від цього було навіть краще. Ще одні робочі руки в господарстві. Перша дивиться за дитиною, друга прибирає в хаті, третя пере одяг, четверта догоджає чоловікові. Тут важче мужику. І дружин, і дітей треба утримувати й годувати. І потім.. Іноді навіть з однією не знаєш як домовитися, а якщо їх п’ять. У ті давні часи не тільки одружувалися, а й закохувалися. Тільки кохання часто мало трагічну кінцівку. Відома така історія. У галицького князя Ярослава була улюблена наложниця Анастасія. І вирішив він одного разу з нею одружитися. Заперечила цьому його дружина Ольга. Для того, щоб усунути цю перепону, відправив він її в монастир на вічне поселення. На захист Ольги встали бояри. Вони влаштували бунт, княжу наложницю спалили живцем, а законну дружину змусили повернути. І жив він із нею до кінця віку. Багато князів і після прийняття християнства не залишили своїх звичок і продовжували утримувати наложниць. У 1313 році Золоту Орду очолив Узбек-хан. Він змусив своїх підданих прийняти іслам. З тими, хто був незгодний, жорстоко розправлялися. Спалювали і страчували. Багато хто з тих, хто вижив, тікав з Орди і приносив присягу Москві. Серед них були Юсупови, Татіщеви, Сулешови. Вони продовжували жити так, як звикли на рідній землі. Тому гареми проіснували в Росії до 18 століття. Тільки Петро Перший поклав цьому офіційний кінець. За його наказом жінки здобули свободу.
Володимир і Рогнеда А. Лосенко 
Боярський весільний бенкет . К. Маковський 
Бахчисарайський фонтан . К. Брюллов Поділіться цим:
Схожі повідомлення
Літаючі автомобілі: майбутнє світового автопрому чи привілей мільйонерів
Навіщо англійці продавали дружин за кухоль пива
Як не заплутатися в рідні: хто такі зовиці, девері, ятрівки, сіблінги та інші
Перепікання, невігластво, лякання породіль – найдивніші звичаї на Русі
Яв’я, правь і навь, коси і чому їх не можна було стригти на Русі
