Як каторжанин-утікач із Камчатки став королем Мадагаскару – доля Моріца Беньовського

В історії багато відомих авантюристів – граф Сен-Жермен, Каліостро, Казанова, Бальтазар Косса. Майже про всіх написано книги і знято фільми. Однак є ще одне ім’я, по праву гідне особливого місця серед великих авантюристів – Моріц Август Беньовський. На жаль, у Росії про нього мало відомо, але в Європі написані поеми і романи.

З’явилася на світ ця унікальна людина в Західній Словаччині, в містечку Врбове, у багатодітному домі відставного полковника-угорця. Із 13 дітей він був одинадцятим.

Змалку Моріц захоплювався військовою справою. Його життєві пригоди почалися з Семирічної війни, куди він пішов 16-річним підлітком, а закінчив її гусарським капітаном.

Моріц Беньовський

Після він повернувся в рідні місця. Виявилося, що перед смертю батько заповів увесь свій маєток дочкам та їхнім дружинам. Моріцу нічого не дісталося. Його не влаштував такий стан справ. Він зібрав відданих слуг і просто вигнав ненависних родичів. Ті побігли по захист до імператриці Марії Терезії. Мовляв, матінка, ображають. Моріца звинуватили в самоуправстві, йому нічого не залишалося, як покинути країну. Так бідолаха потрапив до Польщі.

Здавалося б, Моріц став розсудливим, одружився за лютеранським звичаєм, став вивчати навігацію, географію, мріяти про Індію, але доля приготувала зовсім інші сюрпризи. Моріц не зміг пройти повз повстання Барської конфедерації, спрямованого проти Російської імперії. У результаті він потрапив у російський полон. Потім під чесне слово його відпустили, щоправда ненадовго. У підсумку Беньовського відправили на заслання в Казань. Там угорець подружився зі своїм вірним соратником у майбутніх пригодах шведом Адольфом Вінбланом. Разом вони зважилися звільнити татар від російського ярма. Незабаром їх викрили, друзі втекли до Петербурга, але там їх теж знайшли і відправили на Камчатку.

Большерецький острог

Норвегія та її тиха краса в магічних пейзажних фотографіях

До місця відбування покарання – Большерецького острогу – нещасні європейці добиралися 8 місяців. Вже звідти точно не втекти. Так думали всі, але тільки не Моріц Август Беневський. Невгамовна натура знову взяла своє. Моріц почав підбивати місцеве населення, і 27 квітня 1771 року вибухнув бунт. Повстання очолили Беньовський, швед Вінблан і колишній поручик Хрущов.

Вони вбили начальника гарнізону капітана Нілова, зайняли гарнізон. Беневського оголосили “командиром Камчатки”. Далі повстанці ідеологічно обґрунтували всі свої дії, присягнули імператору Павлу Петровичу, потім вони написали до Сенату лист, який викривав Катерину II та її фаворитів.

Далі склали хутро, припаси, сокири, гармати, інструменти, все це добро завантажили на плоти і вирушили вниз по річці до океану. Там у Чекавинській бухті стояв на зимівлі галіот “Святой Петр”. Далі почалося найцікавіше – одіссея російських каторжан. Судно захопили. Крім продуктів, на ньому було 4 мортири і 8 гармат, 3 щогли, 4 якорі. Довжина корабля становила 36 метрів. Новий екіпаж складався із засланців, козаків, солдатів гарнізону, членів старої команди судна. Загалом, 70 осіб і 7 жінок.

Утікачі вирушили в дорогу. До Японії дісталися за два місяці. Важка дорога остудила багато гарячих голів. Під час зупинки біля одного з Курильських островів серед команди почалися нарікання проти самого Беньовського. Але досвідчений змовник вчасно розкрив бунтівників, засудив організаторів до страти, помилував і відшмагав. Щоправда, залишив їх на тому ж острові.

Корабель Беньовського біля острова Формоза (Тайвань). Малюнок із видання записок Беньовського поч. XX ст.

Японці мандрівників на берег не пустили, ті вирушили далі й припливли на острів Формозу (Тайвань). Тут із ними обійшлися зовсім погано – місцеві жителі атакували корабель. Трьох членів екіпажу вбили. У люті Беньовський наказав з гармат розстріляти прибережне село.

Далі вони допливли до Макао. За час подорожі команда втратила 15 осіб. Вони померли від невідомих тропічних хвороб. На Макао Беньовський представив своїх соратників як підданих польського короля і запропонував продати судно, чим спричинив ще один бунт команди. Корабель був неабияк пошарпаний бурями. Непокірних утікачів губернатор відправив до в’язниці, де вони просиділи в спеці два тижні і підтвердили повноваження свого ватажка.

Португальський Макао

Потім на двох французьких кораблях через Індійський океан, минаючи Африку, російські засланці-втікачі прибули до Франції. До Європи дісталися 37 чоловіків і 3 жінки. Вони справили неймовірний ефект. Уперше було здійснено таку незвичайну подорож-втечу.

Беневський у Парижі уславився знаменитістю. У Версалі йому запропонували відразу стати на чолі експедиції на Мадагаскар. У цю подорож французи пропонували вирушити всій згуртованій команді. Але не кожен погодився. Швед Вінблан скучив за Швецією і поїхав додому. 17 російських втікачів у Парижі впали на коліна перед російським послом і попросили матінку Катерину пробачити їх. Та була вражена їхньою неймовірною мандрівкою і пробачила бідолах, оплатила шлях додому й поселила в далеких губерніях.

Але 11 осіб залишилися вірні своєму ватажку і попливли на Мадагаскар. У 1774 році 250 європейців зійшли на далекий африканський берег і заснували місто Луїбур. Беневський користувався великим авторитетом у місцевого населення. Його проголосили нащадком правлячої династії і на раді старійшин обрали новим королем острова. Йому вдавалося непогано керувати, у заснованому ним місті процвітала торгівля.

Мапа Мадагаскару 1707 рік

Успіхи викликали заздрість у інших губернаторів, і вони не втрачали моменту написати скарги королю. Крім того, безліч французів померло від невідомої тропічної хвороби. Людовик XV, покровитель авантюриста, помер і експедицію вирішили відкликати додому.

Моріц було вирушив писати мемуари в родове гніздо, але не всидів на місці. Зібравши команду з 300 поляків, поїхав воювати на боці свого друга Бенджаміна Франкліна, з яким познайомився в Парижі, у війні за незалежність. Однак до берегів Америки він дістався майже на самоті. Англійці перехопили кораблі з поляками дорогою.

Коли американцям вдалося домогтися незалежності, сумний Беньовський знову повернувся в Європу. “Король Мадагаскару” сумував за своїм африканським островом. Шукаючи можливість повернутися туди будь-якими шляхами, Моріц створив англо-американську компанію, яка мала відібрати острів у французів.

У 1784 році він повернувся на Мадагаскар, де багато хто пам’ятав його. Беневський заснував ще одне місто – Мавританію. Коли французи дізналися про зраду бунтівного угорця, вони відправили каральний загін, який штурмував Мавританію. Обороняючись, Моріц Август Беневський загинув у бою. Так закінчилася одіссея чудового авантюриста і любителя пригод.

Поділіться цим:

Схожі повідомлення

Чому Карла II називали “веселим королем” Толстой “Американець”: граф, який пішки здійснив навколосвітню подорож Смерть від їжі: як проходили розкішні римські бенкети Дивацтва історії: як наполеонівський маршал став королем Швеції та Норвегії Історичний “Форбс”: список найбагатших людей за всю історію людства