Світовий кінематограф знає не так багато фільмів, де архітектура, декорації, антураж відіграють ключову роль. У фільмі Луки Гуаданьїно “Я – кохання” головним героєм є міланська вілла Неккі-Кампільйо: вона дає змогу влучно й гарно розповісти історії кохання та декадансу.
Стриманий, елегантний, бездоганний Мілан – це скоріше фантазія на тему 50-х років минулого століття, ілюзія, місто, яким він хотів би здаватися. Реальний мегаполіс більш суворий, сірий, буденний. Однак і в сьогоднішньому Мілані є уламок тієї епохи – прекрасно збережена вілла Неккі-Кампільо, яка зараз перетворена на музей. Фільм “Я – любов” був знятий ще до відкриття будинку для публіки. Яким би бездоганним не був вибір місця зйомок, він результат випадковості. Я шукав будинок, який був би створений у певному стилі, з певним смаком, – каже режисер Лука Гуаданьїно. Мені було цікаво знайти дуже сувору обстановку, нейтральну зовні й багату всередині, сувору, але водночас золоту й теплу. Вілла Неккі-Кампільо була неймовірним збігом. Я купив багато книжок з архітектури, гортав їх, але нічого не знайшов: у цих будинках завжди чогось було забагато. Після трьох років пошуків на останній сторінці однієї з книжок я побачив віллу Неккі-Кампільо, про існування якої не знав. Трольтунга: Найжахливіший і найпривабливіший виступ у світі Головний герой фільму – будинок на вулиці віа Моцарт – безсумнівно, перлина міланської архітектури 20 століття. Спроектована в 30-х роках архітектором П’єро Порталуппі вілла відкрилася для відвідувачів відносно нещодавно, після багаторічної реставрації благодійного фонду зі збереження історичної спадщини, який у ній розташовується. За задумом режисера, вона влучно проілюструвала комфортний спосіб життя власників: будинок з великим садом, тенісний корт, гараж на 4 машини, відкритий басейн з підігрівом і ліфтові системи подачі їжі з кухні до столу – ідеальне місце, щоб розповісти про звички і звичаї вищого промислового класу Ломбардії. На віллі було також облаштовано тренажерний зал, а в оранжереї рослини поміщалися між двома стеклами віконної рами. Захована в самому серці елегантного і тихого району в центрі Мілана, віллу було збудовано для сестер Недди та Джіджини Неккі й Анджело Кампільо, чоловіка Джіджини – представників промислової буржуазії. Архітектор отримав свободу як у бюджеті, так і в стильових рішеннях. За його ж проектами віллу декорували й обставили предметами мистецтва, що створює єдиний образ простору, незважаючи на його еклектичність. Завдяки фільму вілла стала надзвичайно популярною: повністю збережена обстановка дає змогу здійснити подорож у ще недавнє минуле, яке, однак, так не схоже на сьогоднішнє життя.
Інтер’єр бібліотеки Символ епохи
Вид із саду на вікна оранжереї Технологічний шедевр
Зимовий сад влаштований між подвійними стеклами оранжереї Поділіться цим:
Схожі повідомлення
Від Ельзи до Барта Сімпсона: який би вигляд мали мультперсонажі в реальності
16 найдивовижніших будинків світу, які змусять по-іншому поглянути на архітектуру
Літаючі автомобілі: майбутнє світового автопрому чи привілей мільйонерів
Де колись була вода: 17 фото посухи, яка захопила планету
16 фото, після яких можна закохатися у Швецію
