Ще не так давно вовки були широко поширені майже на всій території Євразії – від Західної Європи до Камчатки і Тибету. Люди їх боялися і ніколи не любили: зграї вовків регулярно нападали на домашню худобу, непоодинокими були випадки смерті людей з вини цих хижаків. Подібна поведінка звірів стала причиною їх масового знищення. У всій Європі, за винятком тайгових зон на півночі Європейської Росії, вовки практично зникли до середини XX століття.
Але, як це часто буває, лише після їхнього винищення люди зрозуміли, яку роль ті відіграють у природних екосистемах і як вони важливі для збереження природних ландшафтів. З кінця XX століття в багатьох європейських країнах стартували програми з охорони європейського підвиду сірого вовка, і цей хижак був захищений на законодавчому рівні. Але відродити його популяцію виявилося набагато складніше, ніж винищити. І якщо для відновлення копитних, наприклад, достатньо просто завезти кілька пар тварин і не перешкоджати їхньому природному відтворенню, то з хижаками все набагато складніше. Для зростання популяції хижаків потрібна стабільна кормова база, тобто необхідна кількість тих видів тварин, якими вони харчуються. У випадку з вовком у ролі основної здобичі виступають олені, кабани, козулі та інші копитні. Звісно, якщо полювання видалося невдалим, вовки можуть якийсь час харчуватися падлом, їсти зайців або дрібних гризунів, але наявність копитних є обов’язковою умовою для відновлення чисельності вовків. Сьогодні в багатьох країнах Європи, де всерйоз перейнялися відновленням популяції європейського підвиду вовка, чисельність цього хижака поступово збільшується. А в Німеччині навколо вовка склалася досить цікава ситуація. Історичні особистості, які таємниче зникли до 1800 року У цій країні також ухвалено закони про охорону вовків, є кілька природоохоронних територій, де мешкають вовки, і йде відновлення популяції копитних. На початку XXI століття вчені зафіксували першу появу вовченят, а в наші дні на території Німеччини мешкає понад 70 вовчих зграй. Але водночас біологи відзначають дивну закономірність: чисельність вовків вища в районах розташування військових та їхніх тренувальних площ, а не там, де спеціально для них створено природоохоронні резервати. Провівши додаткові дослідження, німецькі вчені дійшли висновку, що в тих місцях, де присутні військові, практично немає браконьєрів, а отже вовки почуваються в більшій безпеці. Так, вони захищені від загибелі офіційним законодавством і кордонами охоронюваних територій, але для організації повноцінної охорони бракує коштів і кадрів, тому незаконне полювання, на жаль, присутнє і в місцях офіційної охорони вовків. А там, де розміщуються військові, подібних злочинів майже не спостерігається, і розумні вовки швидко визначили, де краще виводити потомство.
Поділіться цим:
Схожі повідомлення
Чому вовки не вибігають за межі червоних прапорців у лісі
Літаючі автомобілі: майбутнє світового автопрому чи привілей мільйонерів
Куди зникли лютововки: таємниче зникнення стародавніх тварин
Сусідство з вовками і ведмедями: в яких регіонах Росії небезпечно жити
10 найміцніших сімейних пар тваринного світу
