Пише блогер під ніком andreev-org:
Ми трясемося ґрунтовкою з номером 862 північним сходом Ісландії. У радіусі кількох десятків кілометрів не спостерігається жодного будиночка і жодного хоч трохи деревця. Тільки величезні люпинові поля і важкі хмари, що нависли над ними. Звідси до найближчого міста Хусавіка 70 км, до Рейк’явіка взагалі 550.
Шлях прокладено до Вестурдалур (Vesturdalur) – долини на західному березі льодовикової річки Йокюльсау (Jökulsá). Ця долина – улюблене місце для любителів пішого туризму. Маршрутів тут шість (V1-V6), усі різної складності та протяжності; на парковці є стенд із докладною картою. Історичні особистості, які таємниче зникли до 1800 року Нас цікавив круговий, півторагодинний маршрут V3 до дуже незвичайного скельного формування з невимовною, як зазвичай в Ісландії, назвою Хьольдаклеттар (Hljóðaklettar), або Скеля-відео. Поверхня її вельми незвичайна і складається з дивних візерунків – завихрень, спіралей, розеток і навіть псевдо-бджолиних сот. І цього всього багато, дуже багато, “стільники” височіють на десятки метрів над головою. Гарна ідея для фото: поставити кого-небудь до основи скелі для оцінки масштабу. Із чого це все “зроблено”? Звичайно з базальту! Базальт – це широко поширена вулканічна порода, яка утворюється внаслідок швидкого охолодження лави. Дивовижні колони зазвичай гексагональні в поперечному перерізі (“базальтові голки”), проте іноді можна зустріти базальтові багатокутники з трьома, дванадцятьма і більше сторонами. Діаметр колон варіюється від кількох сантиметрів до кількох метрів. Ісландські тролі не несуть відповідальності за формування базальтових стовпів, знайдених на острові, – це зі статті, нещодавно опублікованої в Journal of Volcanology and Geothermal Research (Журнал про вулканологію та геотермальні дослідження). Здавалося б, серйозне видання, і тут раптом тролі. Згідно з опитуванням населення країни, проведеним у 2016-му році, 54% ісландців вірить в ельфів, тролів, відьом, гномів і фей. 54 відсотки! Навіть приказка у них є: “Бійся дурного троля. Розумного троля не бійся. Розумний троль – істота вигадана” 🙂 Нині, коли світ так змінився, тролям у ньому немає місця, але однаково у вигляді високих гір і порослих лісом пагорбів спостерігають вони, чи все гаразд у їхніх володіннях (з книжки В країні тролів. Хто є хто в норвезькому фольклорі). Донька миттєво прийняла ідею тролів і потім ще довго ходила й натискала на торці базальтових колон – а раптом це потаємні двері, які відчиняють вхід до печери.. – Донько, – кажу я їй, – тролі зазвичай зростом метра три. Натискати треба вище! На що дитина з розумним виглядом заперечила: – Мамо, є ж ще маленькі тролі, у них свої двері мають бути. Тож якби ми жили в Ісландії, то відсоток людей, які вірять у надприродних істот, був би у них ще вищим 🙂 Ще незвичайний фактор цього місця – потужне відлуння. Шепнеш секрет на вушко, а він як розлетиться на всі чотири сторони. По секрету всьому світу. Район також багатий на печери, найбільш вражаюча з яких називається Kirkjan, тобто “церква”. Не варто очікувати дзвонів або готичного фасаду, натомість присутня майже ідеально симетрична арка, що позначає вхід у дивовижну печеру. Хто не боїться камінчиків, що падають зі стелі, може зазирнути всередину і виконати арію Цариці ночі. Або якщо вистачить діапазону, то що-небудь із репертуару групи “Руки вверх” 😉 Дивна акустика цим не обмежується: відлуння літає від однієї стіни до іншої, як м’ячик для пінг-понгу. То затихає, то розливається на всю потужність, накочуючи “еховою хвилею”. “Все дивовижніше й дивовижніше!” – як сказала б Аліса. Від парковки найкраще рухатися проти годинникової стрілки. Дорогою можна буде детально роздивитися цікаві, окремі скелі, і, пройшовши берегом річки, підніматися до Скелі-ехо. Фотографії та текст – Джерело
“>
Поділіться цим: